Тимчасовий захист, запроваджений Європейським Союзом у перші дні повномасштабного вторгнення Росії, став рішенням безпрецедентного масштабу, яке дозволило мільйонам українців легально залишатися на території країн-членів, отримувати соціальну допомогу, користуватися медичними послугами, працевлаштовуватися та віддавати дітей до шкіл. Однак цей механізм, який спочатку розглядався як тимчасовий, не може існувати безстроково: відомо, що його дія триватиме до 4 березня 2027 року, після чого українці мають або повернутися на батьківщину, якщо умови будуть безпечними, або перейти на інші законні підстави проживання. Як пише ІА “ФАКТ”, для людей похилого віку, пенсіонерів, осіб з інвалідністю чи хронічними захворюваннями, які не мають змоги працювати чи навчатися, це питання набуває особливої ваги, адже воно пов’язане не лише з правовим статусом, а й з доступом до медицини, догляду та соціальних гарантій.
Возз’єднання сім’ї як основний варіант
16 вересня 2025 року Рада ЄС ухвалила Рекомендацію, яка визначає порядок поступового виходу з режиму тимчасового захисту. Вона зобов’язує держави-члени завчасно інформувати переміщених осіб про зміни, створювати програми для добровільного повернення, що узгоджуватимуться з Україною, і пропонувати варіанти переходу до інших правових статусів. У документі окремо наголошується, що вразливі категорії, зокрема люди похилого віку, повинні мати безперервний доступ до медицини й соціальної допомоги навіть у перехідний період.
Одним з найчастіших шляхів для літніх українців є возз’єднання з дітьми чи онуками, які легально проживають у країнах Європейського Союзу. Умови такої процедури відрізняються залежно від держави.
Ще одним шляхом для літніх українців є гуманітарні дозволи, які передбачають індивідуальний розгляд справи. Основними аргументами виступають вік, серйозні захворювання, інвалідність, залежність від догляду чи відсутність доступу до лікування в Україні. Для отримання такого дозволу необхідно подати медичні висновки, підтвердження соціальної залежності, фінансові документи та докази родинних зв’язків.
Окрему категорію становлять дозволи для пенсіонерів чи осіб з пасивними доходами, які можуть самостійно забезпечити себе житлом і страховкою.
Успіх будь-якої процедури залежить від ретельності підготовки документів. Необхідно мати дійсний паспорт та апостильовані свідоцтва про народження чи шлюб з перекладами мовою країни, де подається заява. Важливим є медичний пакет: виписки, протоколи лікування, рецепти, довідки про інвалідність чи висновки про необхідність постійного лікування.
Потрібні також докази фінансової залежності, наприклад перекази від дітей, підтвердження оренди житла чи довідки лікарів про фактичний догляд. Серед обов’язкових документів — виписки з банківських рахунків, податкові декларації, договори оренди або права власності на житло, а також повна страховка без вікових обмежень і винятків.
Алгоритми отримання дозволів і особливості для літніх українців у країнах ЄС
Іспанія
В Іспанії для людей похилого віку існує кілька можливих маршрутів, проте найпоширенішим залишається возз’єднання сім’ї, яке передбачає, що дорослі діти або онуки можуть офіційно запросити своїх батьків. Законодавство встановлює вікову планку: звичайно батьків дозволяється возз’єднувати після досягнення ними 65 років, але якщо вони молодші, то допускаються винятки за гуманітарними підставами, які необхідно довести документально. Родина, що ініціює процес, повинна підтвердити свою фінансову спроможність та наявність достатнього житлового простору, адже іспанські органи вимагають, щоб люди похилого віку не ставали тягарем для соціальних систем країни.
Крім возз’єднання, є ще кілька варіантів: наприклад, так званий статус «residencia no lucrativa», що дає змогу жити в країні без права працювати, але вимагає стабільного доходу і повного медичного страхування. У випадку, якщо людині відмовили в наданні притулку, вона може спробувати подати заяву на гуманітарний дозвіл — «Autorización de residencia por razones humanitarias». Для цього потрібно надати паспорт, довідки про стан здоров’я, документи про відсутність підтримки в Україні, договір оренди житла або гарантію його надання та страховку.
Алгоритм виглядає так: дитина або онуки збирають пакет доказів — довідки про доходи (наприклад, декларації IRPF, виписки з банку чи зарплатні квитанції), підтвердження наявності житла (договір оренди чи свідоцтво про право власності), документи про попередні перекази грошей на утримання батьків. Подавати документи слід у місцеву Oficina de Extranjería. Після схвалення батьки отримують візу категорії D в українському консульстві, прибувають до Іспанії й оформлюють карту побиту TIE.
Щодо медицини, то пенсіонери, які мають пенсію з іншої країни ЄС або Великої Британії, можуть оформити форму S1 через INSS і підключитися до системи державної медицини. В іншому випадку доступ забезпечується через «Convenio Especial» — платне підключення до державної системи охорони здоров’я, або через приватне страхування. Особливо важливо, щоб страховка не містила винятків за віком чи за станом здоров’я.
Італія
В Італії процедура возз’єднання сім’ї для літніх українців передбачає кілька варіантів. Найчастіше використовується «ricongiungimento familiare», що дозволяє запросити батьків, які досягли 65-річного віку, за умови, що інші діти не можуть їх утримувати. Важливою вимогою є наявність медичної страховки для батьків до моменту їхнього підключення до державної системи охорони здоров’я SSN.
Процес починається з отримання спеціального дозволу «nulla osta» у префектурі. Дитина чи онуки повинні подати документи, що підтверджують достатній дохід та наявність житла, яке відповідає встановленим стандартам. Після отримання nulla osta батьки звертаються до консульства по візу категорії D, в’їжджають до Італії й оформлюють посвідку на проживання — permesso di soggiorno — у місцевому управлінні поліції (Questura).
Для самозабезпечених пенсіонерів існує окрема процедура — «residenza elettiva». Вона дозволяє жити в Італії без права працювати, але для цього потрібно довести стабільний дохід (наприклад, пенсію або пасивні доходи), мати житло та медичну страховку. Після оформлення residenza elettiva можна добровільно підключитися до SSN, сплативши річний внесок, який у різних регіонах становить приблизно від двох тисяч євро.
Гуманітарні дозволи в Італії існують у вигляді «permesso per protezione speciale», які видаються у випадках, коли повернення на батьківщину є небезпечним через хвороби чи відсутність догляду. Подання відбувається у Questura з пакетом медичних довідок, документів про залежність від дітей та підтвердженням житла.
Нюанс полягає в тому, що в Італії відмовляють, якщо доходи заявника або його дітей знаходяться «на межі», або якщо страховка не покриває хронічних хвороб. Особливу роль відіграють медичні довідки, які мають підтверджувати постійну потребу в догляді, і документи, що доводять фактичне утримання з боку дітей.
Німеччина
У Німеччині питання возз’єднання літніх батьків із дорослими дітьми врегульоване дуже суворо. Відповідно до §36 абзацу 2 закону про перебування (AufenthG), в’їзд батьків можливий лише у «випадках особливої тяжкості». Це означає, що сім’я повинна довести документами, що літня людина не може вижити без догляду з боку дітей і що в Україні немає можливості забезпечити відповідне лікування або підтримку. До пакета документів належать медичні довідки, що підтверджують потребу в постійному догляді, документи про доходи та житло дітей, а також страховка для батьків.
Гуманітарний варіант передбачає подання заяви на «Aufenthaltserlaubnis aus humanitären Gründen» відповідно до §25 AufenthG. Для цього потрібні переконливі медичні докази, висновки лікарів про неможливість лікування в Україні, довідки про залежність від дітей у Німеччині, підтвердження фінансової підтримки та наявність медичної страховки.
Алгоритм дій виглядає так: батьки подають документи до консульства Німеччини на візу категорії D, після чого остаточне рішення ухвалює відомство у справах іноземців (Ausländerbehörde) за місцем проживання дітей. Без страховки справа не рухається, тому медичне покриття повинно бути організоване до подачі.
Щодо соціальної допомоги, то люди пенсійного віку в Німеччині можуть претендувати на підтримку за правилами SGB XII, але доступ до неї залежить від статусу й майнового стану. У будь-якому випадку держава очікує, що фінансове забезпечення покриють діти, якщо вони беруть батьків на утримання.
Нюанс полягає в тому, що «емоційної прив’язаності» недостатньо: потрібно довести об’єктивну залежність, яка має підтверджуватися медичними висновками та офіційними документами. Саме це робить Німеччину однією з найскладніших країн для легалізації літніх батьків через сімейне возз’єднання.
Польща
У Польщі законодавство щодо возз’єднання сім’ї не передбачає автоматичної можливості для батьків дорослих дітей переїхати до країни, однак воєводські управління можуть ухвалювати індивідуальні рішення, виходячи з конкретних життєвих обставин. У таких випадках застосовується процедура «tymczasowy pobyt z innych okoliczności» — тимчасовий дозвіл на перебування з інших обставин, який може надаватися, якщо доведено залежність від догляду чи неможливість проживання без підтримки дітей.
Документи подаються до воєводського управління, і серед обов’язкових є паспорт, медичні довідки, підтвердження родинних зв’язків, докази фінансової залежності та потреби в догляді, а також страховка. До пакета часто додаються довідки про доходи спонсора та підтвердження наявності житла. Рішення ухвалюється індивідуально: у деяких воєводствах практика більш гнучка, тоді як в інших вимагають надзвичайно переконливих доказів.
У випадках, коли стан здоров’я чи соціальна ситуація роблять повернення в Україну небезпечним, можна подавати заяву на гуманітарний дозвіл — «Zezwolenie na pobyt ze względów humanitarnych». Рішення ухвалює Szef Urzędu do Spraw Cudzoziemców, і воно базується на документах, що підтверджують загрозу для життя чи здоров’я у разі повернення. Як правило, обов’язковими є довідки про хронічні хвороби або інвалідність, а також документи, які свідчать про відсутність доступу до лікування на батьківщині.
У сфері медицини літні українці, які працюють у Польщі, автоматично підключаються до державної системи NFZ. Ті, хто не має роботи, можуть укласти добровільний договір із NFZ або скористатися приватною страховкою. Важливо зазначити, що під час розгляду справи органи приділяють особливу увагу обґрунтуванню «інших обставин», яке повинно бути конкретним і підтвердженим медичними висновками чи офіційними довідками про залежність від догляду.
Чехія
У Чехії основним механізмом для літніх українців є довгострокове перебування з гуманітарних підстав («dlouhodobý pobyt z humanitárních důvodů»), яке надається Міністерством внутрішніх справ. Для цього заявник повинен надати паспорт, медичні довідки або документи, що підтверджують потребу в догляді чи серйозні проблеми зі здоров’ям, а також підтвердження наявності житла, фінансових засобів і страховки.
У випадку, якщо діти мають статус Blue Card або Employee Card, процедура возз’єднання для батьків може відбуватися швидше, однак навіть тоді доведеться довести наявність достатніх ресурсів для утримання літніх родичів. Розгляд заяви може бути тривалим, і під час цього періоду страховка є обов’язковою умовою.
Мінімальні ресурси для утримання розраховуються дуже чітко, і заявник повинен показати стабільний дохід, який відповідає встановленим стандартам. Для осіб старшого віку особливо важливим є надання медичних довідок, що підкреслюють потребу у постійному лікуванні чи догляді. У багатьох випадках допомагають листи від чеських лікарів, які підтверджують реальну необхідність залишитися в країні.
Франція
Франція має одну з найжорсткіших систем щодо возз’єднання сім’ї, оскільки стандартна процедура охоплює лише подружжя та неповнолітніх дітей. Для батьків дорослих дітей прямої можливості немає, однак існують інші шляхи легалізації. Одним із них є отримання carte de séjour «visiteur», яка видається тим, хто може довести свою фінансову самостійність і надати підтвердження житла та медичної страховки. Такий статус дозволяє перебувати у Франції без права працювати, але при цьому він забезпечує доступ до базових прав проживання.
Іншим варіантом є гуманітарні або виняткові підстави («carte de séjour pour motifs humanitaires/exceptionnels»), які надаються місцевими префектурами. Для цього потрібно підготувати пакет медичних довідок, що підтверджують хронічні захворювання чи інвалідність, документи про соціальну залежність (наприклад, допомогу від дітей або виписки з банківських рахунків), а також підтвердження житла й страховки.
Подавати документи слід у місцеву префектуру, і розгляд залежить від переконливості наданих доказів. Якщо особа доведе, що повернення до України є неможливим через стан здоров’я чи відсутність догляду, французькі органи можуть надати дозвіл на проживання на гуманітарних підставах. Важливо також, що після трьох місяців стабільного легального проживання у Франції можна підключитися до системи державної медицини PUMA, яка забезпечує доступ до лікування.
Нюанс полягає в тому, що французькі органи відмовляють у наданні carte «visiteur», якщо доходи є недостатніми або страховка має обмеження для літніх людей чи тих, хто страждає на хронічні хвороби. Тому медичний пакет і фінансові документи мають бути максимально сильними, адже саме вони визначають успіх справи.
