Аби відповісти на ці питання, Лабораторія законодавчих ініціатив провела комплексне дослідження біженців, яке тривало з грудня 2022 року до липня 2023 року. У липні 2023 року було опитано 1032 біженці віком від 18 років – 910 з них виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року через початок повномасштабної війни, 122 – з січня по 23 лютого 2022 року. Польовий етап було проведено в 3 хвилі: перша та друга передбачала глибинні інтервʼю з біженцями, а третя – опитування біженців за кордоном, яке здійснювала соціологічна компанія InfoSapiens. Основні результати дослідження – далі.
Чи планують біженці повертатися в Україну після завершення війни?
Загалом, відповіді респондентів на це запитання можна проілюструвати отриманими статистичними даними:
- 70% респондентів оцінили ймовірність свого повернення до завершення війни у менш як 51 бал за 100-бальною шкалою, тобто вони точно або радше не повернуться в Україну до завершення війни. 67% респондентів оцінили ймовірність свого повернення після завершення війни у більш як 50 балів, тобто вони точно або радше повернуться в Україну після завершення війни.
- У регіональному розрізі, точно не планує повертатися до України до завершення війни кожен третій опитаний зі Сходу України (33%) та кожен четвертий із Півдня (25%).
- Найменший відсоток тих, хто точно не планують повертатися в Україну до завершення війни, серед опитаних із Заходу України (6%).
- Чинником, який найбільше впливає на рішення повернутися в Україну як до, так і після завершення війни, є оцінка якості життя у країні перебування – те, як опитані оцінюють послуги та можливості, доступні в країні перебування (29 та 43% відповідно). Тобто що вище біженці оцінюють якість життя у країні перебування порівняно з Україною, то нижча ймовірність їх повернення додому.
- Близько 70% опитаних по поверненні в Україну планують повернутися саме до того населеного пункту, звідки виїхали. Ще 13% (повернення до завершення війни) та 20% (повернення після завершення війни) готові після свого повернення змінити місце проживання.
За цими даними можна побачити, що ймовірність повернення біженців в Україну майже вдвічі вища після завершення війни. Водночас високий відсоток тих, хто точно не планують повертатися в Україну з-за кордону зі східних і південних регіонів країни, можна пояснити веденням бойових дій у цих регіонах або ж окупацією населених пунктів.
Важливими, в контексті майбутньої відбудови та відновлення, є дані щодо того, куди планують повертатися біженці. Щодо відносно непостраждалих Києва, Заходу, Півночі, та Центра все досить передбачувано та зрозуміло – троє з чотирьох опитаних з цих регіонів точно повернуться до себе додому. Тобто глобального перерозподілу населення після повернення біженців там не передбачається. А от щодо Півдня та Сходу ситуація інша. Дві третини опитаних з Півдня планують повернутися додому, а ще одна третина поки не вирішила або розглядає варіант переїзду в інший населений пункт. А от на Сході перерозподіл населення буде значний – лише половина опитаних точно налаштована повертатися додому. Інші в цьому не так упевнені. Тому значна частина населених пунктів Сходу буде мати справу з демографічними проблемами навіть після завершення війни. Це, у свою чергу, ще сильніше ускладнює процес їх відбудови.
Ми здійснили економетричне моделювання – якщо уявити рішення про повернення біженців як 100%, то відсотки можуть бути розкладені на досить конкретні складові – фактори, які впливають на це рішення. Ці фактори мають різну вагу – якісь більше впливають на рішення про повернення, а якісь менше.
Як не дивно, найменше впливає оцінка біженцями того, коли, як і чим закінчиться війна – вага цього фактору складає лише 12% до закінчення війни та 13% після. Дещо впливовішими є “магніти” біженців в Україні – те, які родинні, соціальні та матеріальні звʼязки залишилися в них на Батьківщині. Найбільше вони важать саме до завершення війни. Вага українських “магнітів” – 21% ДО закінчення війни та 12% після. А от “магніти” біженців у країні перебування вагоміші після війни – те, які родинні, соціальні та матеріальні звʼязки є в них за кордоном, визначають 19% рішення про повернення до закінчення війни та 15% після. Перспектива втратити пільги, зайнятість, соціальні звʼязки, статус в країні перебування вагоміша, ніж закордонні “магніти”, і визначає 20% рішення про повернення до закінчення війни та 16% після. А найбільш вагомою серед усіх факторів виявилася оцінка якості життя закордоном – те, як біженці оцінюють послуги та можливості в країні перебування. Вага цього фактору складає 29% до завершення війни та 43% після. Це найбільші показники серед усіх факторів і до, і після війни.
Тобто саме якість життя, а не безпека найсильніше визначає, повернуться біженці чи залишаться закордоном.
Крім того, за даними дослідження, повертатися в Україну навіть до завершення війни більш схильні ті респонденти, які до початку повномасштабної війни мали краще матеріальне становище в Україні, порівняно з ситуацією за кордоном: 44,2% тих, хто точно повернеться в Україну до завершення війни, вказали, що їхнє матеріальне становище тою чи іншою мірою гірше, ніж було до війни в Україні, і 32,3% – тих, у кого матеріальне становище за кордоном покращилося, порівняно з ситуацією в Україні.
Відповідно, залишатися за кордоном до завершення війни більш схильні ті, у кого це матеріальне становище покращилося порівняно з тим, яке було в Україні до початку війни.
Половина опитаних, які планують залишатися за кордоном (54,6%) зазначили, що матеріальний стан у них кращий, ніж був в Україні до війни, а чверть (26,1%) – що фінансова ситуація порівняно погіршилась.
Які умови повернення біженців в Україну?
Загалом серед трьох основних умов повернення в Україну респонденти зазначили припинення бойових дій, обстрілів і завершення війни (34%), наявність роботи і гідної заробітної плати (32%), ефективну боротьбу з корупцією в країні (20%).
“Як тільки буде зрозуміло, що воєнних дій там, де ми живемо, не буде, і вони [росіяни] якось відійдуть, буде якась більша безпека від обстрілів, – ми збираємося повернутися до України”. Респондент, 65 років, виїхав зі Слов’янська до Великої Британії”. Респондент, 65 років, виїхав зі Слов’янська до Великої Британії
“Якщо буде все добре, і вони [росіяни] підуть, то я в Херсоні буду працювати, там повно роботи педагогом. Ну а чому ні?” Респондентка, 41 рік, виїхала з Херсона до Польщі
Серед умов, які могли б посприяти рішенню повернутися в Україну, було виокремлено такі:
- Повне припинення бойових дій на фронті (43%).
- Покращення якості життя в Україні (42%).
- Відновлення економіки України (39%).
- Припинення ракетних обстрілів і повітряних тривог (35%).
- Наявність роботи в Україні (30%).
- Вступ України до НАТО (28%).
- Повернення України до кордонів 1991 року (21%).
Отже, основними факторами повернення українців з-за кордону є завершення бойових дій і відновлення територіальної цілісності країни, а також ефективний процес відбудови та відновлення економіки.
Ці висновки також підтверджують відповіді щодо факторів, які зупиняють від повернення в Україну – економічна нестабільність і падіння загальної якості життя, а також імовірність поновлення бойових дій і нападу Росії на Україну.
Які причини й обставини виїзду за кордон?
Для того, щоб зрозуміти причини виїзду біженців за кордон, варто звернутися до статистичних даних, які описують узагальнений “портрет респондентів”:
- 98% респондентів або зіткнулися з негативними наслідками війни, або ж боялися з ними зіткнутися.
- Майже половина респондентів виїхала з України разом із дітьми (47,3%).
- Для тих, хто виїхав з України вже після початку повномасштабної війни, основними причинами для виїзду стали обстріли їхніх населених пунктів (34%), шкода психічному здоров’ю (33,5%), ракетні удари по сусідніх населених пунктах (21%), а також окупація (20%).
- Більшість респондентів (61,9%) прийняли рішення виїхати саме за кордон, а не в відносно безпечні регіони України через страх поширення бойових дій на західні регіони країни, відсутність близьких або друзів там, складнощі з пошуком роботи та житла, а також кращі соціальні гарантії за кордоном.
Тобто саме питання особистої безпеки і безпеки близьких та загроза окупації стали ключовими причинами для виїзду за кордон. За відповідями респондентів, саме цей страх і невідомість щодо подальшого розвитку подій на фронті стали рушієм для швидкого прийняття рішення про виїзд.
“Дуже просто я прийняла рішення про за кордон. Коли зайшли на танках колонна, диверсійно-розвідувальна група росіян, коли вони зайшли на Берестейську з Київської області й почали їхати по проспекту Перемоги, мені стало зрозуміло, що треба тікати максимально швидко. Бо рівень небезпечності на той момент, як я бачила, був максимальний. У мене був дуже високий рівень тривожності, я була абсолютно недієздатна, тому я зрозуміла, що треба тікати”. Респондентка, 25 років, виїхала з Києва до Німеччини
Очікування біженців з України щодо завершення війни
Більшість респондентів (70%) вірять у перемогу України, хоча також зазначають про велику ціну та людські втрати, спричинені війною. Кожен другий (49%) серед опитаних вважає, що війна закінчиться поверненням Україні всіх тимчасово окупованих територій і відновленням кордонів 1991 року.
43% вірять у тривале відновлення України з наданням необхідних гарантій безпеки. Крім того, саме завершення бойових дій і відновлення територіальної цілісності України є умовою повернення після завершення війни для більш ніж 40% опитаних. Водночас в питанні прогнозування завершення війни опитані були доволі стриманими: кожен п’ятий респондент очікує завершення війни до весни 2024 року (20%), більш ніж третина опитаних – протягом весни-осені 2024 року (37%), інші – до весни 2025 року або ще пізніше (42%).
Наразі важко прогнозувати, коли українські біженці повноцінно зможуть повернутися додому. Попри це, дослідження показало, що більшість із них планують повернутися в Україну після завершення війни та розвивати своє подальше життя тут.
Повне дослідження «Становище українських біженців за кордоном та їхні плани щодо повернення в Україну» буде опубліковано скоро на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив.
Ця стаття підготовлена у рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Джерело: Лабораторія законодавчих ініціатив
